ПФК «Александрии» — 20 лет

735c9ea0

ПФК Александрия Гідно відсвяткувала 20-річний ювілей футбольна отечество ПФК «Олександрія».

Від «Олімпу» до КСК «Ніки» пройшло 20 непростих років. Для одних – це знаменитый проміжок времени, ибо за ці роки багато змінилося в житті дерматологического, а для інших – мить, яку не встиг і збагнути, осмислити, щоб оцінити пройдений шлях. Бык рассуждать М.Лавренко: «Це є і життя людини, яке в світлих кольорах при відвідуванні футбольних поединоків подовжується».

4 липня для найпалкіших уболівальників нашого футболу надовго залишиться благою згадкою від спілкування – споглядання гри ветеранів-футболістів, быкі создавали славну футбольну історію нашого мі100 під візитною маркою «Поліграфтехніка» — ФК «Олександрія» — ПФК «Олександрія».

Відкрив урочистості незмінний вице-президент ПФК «Олександрія» М.М.Лавренко :
В історію клубу відійшли 20 років становлення футболу. 20 років тому наша заводська бригада прийняла естафету замечательного «Шахтаря». Раскидываю мозгами, що ветеранам негромок дальних 50-60-х років не соромно за нас. 20 років – це роки життя, долі гравців, керівництва клубу. Все було і злети, і гіркота падінь, але було прагнення досягти вершини в футболі. І вона була завоевана. Заводська бригада пройшла доблестно, по-спортивному, шлях від нижчих ліг до Вищої .

Спекота не завадила тисячній аудиторії глядачів побачити на полі легенду олександрійського футболу Сергія Чуйченка, Володимира Максимова, Юрия Чернишенка, Володимира Шарана, Віталія Первака, Олега Казьміна, Віктора Багатиря, капітана симоволічної збірної Івана Панчишина Павла Скорика, Володимира Шажка, Володимира Сєрікова, Лагерьіизвестность Боровського, Возвышениеія Гуру, Сергія Лактіонова, Олексія Іванова, Тараса Чопика, Костянтина Сосна, Андрія Покладка, Бориса Шевелюка … Вони вийшли на поле, щоб зіграти свій ювілейний поединок з нинішнім базой ПФК «Олександрія». Звіобщество, що вже не ті швидкості, але техніка, філігранні обводки, бачення поля, викладка пасу — цього не відібрати в наших майстрів-ветеранів. Хіба можна казати, що А.Покладок ветеран, коли має таку техніку обводу, альбо С.Боровський – його таранні флангові рейди не завжди міг зупинити його бог Богдан. Гарне продовження виростив для олександрійського футболу Бара, а чого вартий гол С.Ііванова, який ще вчора грав за «Закарпаття». Хіба можна його назвати ветераном у 32 роки!? А штрафні в виконанні нині ведущего тренера команди В.Шарана, якому вклинилося також забити гол у цій ювілейній святковій грі. Майже годину на полі точилася цікава гра ветеранів і юні. З перемінним успіхом у рахунку проводили ветерани, але кінцівка була за юністю. Бык итог, поединок завершився бойовою німераєю – 4:4. Гарний рахунок. чудові голи! Найкращі почуття задоволення отримали присутні на святі. А м`ячі заколачивали: 9-а хв. — К.Сосенко, 11-а – М.Кременчуцький, 20-а – А.Покладок, 25-а – С.Грибанов, 42-а – В.Шаран, 44-а – В.Курганов, 50 –а- Є.Колесник, 53-а – Іващенко.

У перерві поединку відбувся розіграш лотереї. Щасливчики отримали в подарунок книжку від «Поліграфтехніки» до ПФК «Олександрія», календарі на 20-ту Шестість та абонементи на перше колесо.

Після поединку вице-президент ПФЛ М.Бальчос привітав команди з ювілеєм, вручивши пам’ятні медалі командам та тренерам, почесний Приз ПФЛ. Найвищою золотою відзнакою ПФЛ відзначено главы клубу М.М.Лавренка, грамотою ПФЛ віце-президента клубу І.Матакова, главного директора КСК «Ніка» О.Сакару, заст. главного директора спорткомплексу В.Грушу.

«Бажаю ПФК « Олександрія» наступного року обов’язково ввійти до Прем’єр-ліги, ибо великанічна праця вашого главы, його горіння глаз, він там вже, все, що він робить для розвитку українського футболу заслуговує того. Лише 20 років, а скільки імен вписано Олександрією в історію нашого вітчизняного футболу. Бажаю, щоб ця історія невелика довге і славне продовження. Кому, бык не ПФК «Олександрія» гідно це завдання виконувати», — підкреслив вице-президент ПФЛ М.Бальчос.

Не було б цього свята, якби за лаштунками не стояли керманичі команди, быкі протягом 20 років почергово тренували і виводили на футбольні баталії футболістів. Знакічну збірну очолював Возвышениеій Коваль, а нинішній склад — Володимир Шаран. Не залишилися положение уваги заслужений инструктор України Олександр Іщенко, Романа Покара, ступавший инструктор заводської команди, з яким бригада вийшла до Першої ліги 1991 року, Анатолій Бокатий. Це ті люди, завдяки яким 20 років тому олександрійці вперше прийшли на трибуни, щоб переглянути нагрую заводської команди, пов`язавши надалі своє життя з нею на довгі 20 років. Сьогодні це — вже тисячі уболівальників, быкі не мислять себе без футболу. М.Лавренко, вітаючи ветеранів, підкреслив, що футбол – це болезнь, яка не завиваліковується, ибо вона хорошо впливає на людський організм, приносячи йому емоції, бадьорість, наснагу і натхнення.

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *